56 230
56
Осіння еротика
Пишаються багрянцями акації,
Помітні серед золота здаля,
А жовтень безсоромно їх обмацує –
Здригаються, нахабу б’ють гіллям.
Спроваджують невдаху-залицяльника,
І той мерщій втікає до беріз…
«Колючі, недоторкані – печаль яка,
Ти бачиш, відмовляють навідріз.
Ще трішки покрасуйтеся серпанками,
Лиха година вас не обмине –
Надійде листопад, не буде панькатись,
Роздягне кожну – оком не моргне.
Тоді не запрошу вже вас на танець я…»
Акації у відповідь: «Нехай!
Надійде листопад – все так і станеться,
А ти своїх вітрів не розпускай!»
17 жовтня 2014