8 122
Твiй бiлий бiль i сонячна молитва...
РОЗДІЛ 1.
* * *
вже в цій осені стільки строкатих цілющих дощів
вже в цій осені стільки п’янкого неспитого суму
на бентежних вітрах калинову розгойдано думу
на семи небесах закодовано мрію віків...
обважнілими гронами падають зорі з небес
сполотнілими зернами сіється шлях до молитви
розкошує війна у жорстокому полум’ї битви
а Месія розп’ятий у душах іще не воскрес...
і гірчить так цій осені кожна сльозинка жива
і терпка хризантемно-полинна Господня Покрова
і обпалене листя і світлого світу канва
і дорога до СЛОВА...