96 122
79
Малюю твою присутність...
РОЗДІЛ 2.
* * *
Коли віддалятися буду – рахуй до ста...
Мені озиратись не можна – погана звичка.
На тім повороті зостанеться тінь хреста,
Де ти не знайшов зозулиного черевичка...
А я не люблю кришталевих ні замків, ні слів...
А я на балах танцюю лише з вітрами...
І ти мене втратив раніше, аніж зустрів,
Бо стільки всього пробіглося поміж нами...
Якісь силіконові тіні то тут, то там...
– Що ж, – скажеш ти, – навіть на сонці бувають плями...
А я підставляю душу свою вітрам,
І ми мовчимо захриплими голосами...
Коли вже почну забувати – рахуй до ста...
І згадуй мене по нотах – на вдих і видих...
На тім перехресті зостанеться тінь хреста,
Де ти за моїм силуетом невчасно вибіг...
* * *
Бузковий цвіт. Бузкова тінь. Бузкова мла...
Бузковий день. Бузковий сад. Бузкове диво...
Бузковий дотик до бузкового крила...
Бузковоцвітно на душі – бузкова злива...
Пелюстя рук. Пелюстя губ. Суцвіття снів...
Польоти подихів і мрій у верховітті...
Бузкові розсипи бузкових почуттів...
Бузкове щастя у бузковому зеніті...