39
Майстерня під відкритим небом – храм,
Де він творив. Та раптом віра згасла.
Покинув мрію грозам та вітрам
І навіть не помітив, що прекрасна.
Стояла, не захищена нічим,
А вітер і дощі взялись до справи,
Продовжило і сонце той почин –
Пекло вогнем, не пестило ласкаво.
Вона і не чекала, та чомусь
Вернувся майстер. Мудрий став з роками.
Як рідну обійняв ... і відсахнувсь –
Холодна і тверда, неначе камінь...
30 серпня 2013