Table of Contents Table of Contents
Previous Page  170 434 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 170 434 Next Page
Page Background

Гімн природі

Ось тільки-но я сонцю помолилась,

Що після ночі встало за селом,

А вже все небо хмарами сповилось,

Немов те сонечко було обманом – сном.

Усіх цих тайн ніколи нам не звідать,

І не збагнути, в чім Буття рушій.

Благословенні вічні зміни світу

І вічна еволюція душі!

Благословен одвічний лад Природи,

Гармонія її безмежних сил!

Чи ми колись із нею дійдем згоди,

Перш ніж обернемось в космічний пил?

Споконвіків ти цього вчиш нас, Мати,

А ми заплутались в науці тій.

Ще як були безпомічні примати,

Ми краще розуміли голос твій.

Вкажи нам путь із хащів безголов’я,

Щоб одур наш розвіявся, мов дим,

Щоб друзями були, натхненними любов’ю,

Тобі, о Нене, і собі самим!

26/V-1990.