«І нездужання, болі – хворо-
сті…»
І нездужання, болі – хворості,
І буденщина обійма.
Спрагло жде душа миті творчості,
А її нема й нема.
Не злітає дух вільним соколом,
Хоч за простором тужить так!
Та лежать слова сірим попелом,
І мовчить чуттів мертвий шлак.
29/VІІІ.1990.