32 434
Іван Франко
Композиція
Між України світочів яскравих,
поміж творців її немеркнучої слави,
її надбань найбільших трударів,
Вітчизна згадує Франка Івана,
чия їй сяє дума полум’яна,
чий труд – за неї жертвою горів.
«Народе мій замучений, розбитий,
…людським презирством, ніби струпом, вкри-
тий», –
кричав у серці невимовний біль,
бо Україна люба вже віками
розірвана на частки хижаками
і ждати їй рятунку нізвідкіль.
Бо нищать вороги буття її основу –
прадавні звичаї, і пісню, й мову,
на віру і на душу посягли.
Мільйони животіють кріпаками,
немає згоди між провідниками, –
їх зваблюють чужих гербів орли.
Зазнав він вбогість, голод, безробіття,
чужинської сваволі безпросвіття,
з чужинців волі запізнав тюрми.
Чи міг той «дух, що тіло рве до бою,
рве за поступ, щастя й волю»,
ширяти вільно – скутими крильми?
«Вічний революціонер» написаний у 1880 році
24-річним поетом, у час, коли він жив до того