349 434
Ще множаться безмежні наші втрати,
Ще слово рідне мусим захищати
Під улюлюкання бездушних мас.
Мовчать сусіди про наруги явні.
Батьки народу ледь міняють тон.
Його синів – у дусі днів недавніх –
Навперебій глашатаї державні
Обстрілюють вогнем проклять і заборон.
Своє буття виборюємо досі,
Бо хтось хотів, щоб кануло у млі.
Та ми – стожильні. Нас чума не скосить.
Ми віримо: в людськім різноголоссі
Не згине голос наш на Матінці-Землі.
11/IV-1990.