354 434
Доба
Усіх борінь доби обняти не зумію
В яку майбутність нас ведуть вожді…
З одної сторони – про дружбу ледь не
вічну…
Не диво, що димлять, скрегочуть
гальма
Вже не день, не два в столиці нашій
Доба. 1
Усіх борінь доби обняти не зумію.
На схилі віку, з досвідом трагічним
І сущим в серці острахом хронічним,
Сприймаю тільки всенародну мрію.
Про що ті мрії, вічні незнищенно?
Про щирість і добро, про гідність і про чесність,
До творчості вселюдської причетність,
Про вільну правду й совість суверенну.
А десь гуртуються злі сили демонічні,
Організуються ненависті стихії.
Що жде вас, праведні народні мрії,
Вас, ідеали незнищенно вічні?
28/V-1990.