352 434
Будувати храм вільної праці.
Бідні жертви лукавства й облуди!
Вас зустріли лиш з вигляду люди,
А насправді були то примати, –
Вам судились страшні каземати.
Ваші долі розбились об грати,
Там, за ними, прийшлось їм вмирати,
Та не згинули в згадці народній
Ваші душі палкі й благородні.
Вже поглинула чорна геєна
Тих, що ваші шляхетні знамена
Потопили в кривавії ріки.
Світла пам’ять вам, браття, навіки!
13/IV-1990.
Реквієм. 4
Не плачмо, друзі,
В полоні лиха.
Є в нашій тузі
Сила велика.
Нам біль за мертвих –
Від рабства ліки.
пам’ять про жертви
В роді навіки.
В серцях, в сумлінні –
Злочинно вбиті.
Тіні нетлінні
З нами щомиті.