405 434
Під тягарем питань
Я днів своїх на спогади не трачу, –
вже їх поглинула років імла.
Не над своїм вже безталанням плачу,
мовляв, що доля щастя не дала:
на те мізерних сил своїх не трачу.
Щодень у муках люди умирають,
і діток немічних калічить зло.
Хто на афганців кинув хижу зграю?
Хто курдам перекрив свободи джерело?
Чому безвинні гинуть і страждають?
Чи вирветься на волю Україна
із кігтів хижого імперського орла?
Чи пощадить нас генетична міна,
що тіло й дух народу пройняла?
Як фатум злий здолає Україна?
Питань – питань! Важких і доленосних!
Готових вирішень у них нема!
Час тче нам майбуття на вічних кроснах,
глядить у вічі нам Історія сама,
і кожна мить її – таємна й доленосна.
12/XI-1991.