409 434
Новорічне 1993 – 1994
Новоріччя! Новоріччя йде Землею
з її лихами, стражданням, метушнею.
Невідомо: на Кавказі, на Балканах
чи хоч втихне веремія невблаганна?
Невідомо, чи на шану Новоріччя
в нашім домі задрімають протиріччя,
щоб розбіжні в усі боки ідеали
дух народний хоч в цей день не розривали.
О, якби ж то нам такеє новоріччя,
щоб нам душі обновило на сторіччя
і пощезли на сторіччя люті чвари,
самолюби, фарисеї, яничари!
І якби у ніч казкову новорічну
ми збагнули – всі і кожен – мудрість вічну:
в своїй хаті – своя правда, сила й воля,
тільки з рабства виростає всім недоля.
Чи народові ті істини збагнути,
як обсіли його трутні й баламути,
оглушили обіцянок тріскотнею,
а самі ж то мріють нишком про Вандею,
ловлять рибку в каламуті лжі й свавілля,
виглядають собі друзів із довкілля.
Лиш Господь на небесі про теє знає,
як і чим нас рік грядущий привітає.
А проте зустріньмо гідно Новоріччя,
як велить землян традиція одвічна,
побажаєм собі нині всі навзаєм:
хай надія нас веде та окриляє.