406 434
«Братання»
Гіркуще, мов полин, розчарування
гірчить громаді радість торжества:
встає народ наш по віках страждання,
а по сусідству, де родина «братня»,
все та ж злоба ненависті жива.
Колись, давно, ще предки наші славні
сусідові довірились в біді:
адже ж ми всі хрещені – православні,
то й житимем, як браття рівноправні, –
отак наш предок міркував тоді.
Ой, дорого, життям своїм достоту,
ти крок той оплатив, народе мій!
За кров твою, за ріки твого поту
сусід надбав імперську позолоту
і жер твій плід, мов ненаситний змій.
Тож і нема, нема розчарування!
Сусід ще доброти навчитися не встиг:
як і раніш, лепече про «братання»,
а з генів пре однак жадоба давня –
розкошувати коштом наших лих.
22/I-1992.