119 122
Ще гойдалась планета колискою з-попід небес...
34
Коли в душі – озонова діра...
35
Наклепникам
36
Я – безпритульна вітру течія…
37
Отак назбирати печалей у чашу свого терпіння...
38
то вже не дощ – аркан пекучих сліз...
38
пір’їнку з крилець янгола зніму...
39
Спасибі, Вседержителю Святий...
40
світ – це ліс...
41
Починає життя вигравати веселкою барв…
42
морська безодня віща глибина...
43
а груші ніби дзвони на гілках...
44
червоно вишні цвітуть...
45
світ озвірів...
46
у прозорих очах мого подиху спогаду відчаю...
47
і коли тобі боляче й тіло нестерпно пече...
48
А я завжди щасливою була...
49
прожити щасливо ті дні що лишились тобі...
50
Спини мене, мій Ангеле, спини...
51
Любов, лише любов врятує світ...
52
Розділ 2. “Малюю твою присутність...”
Мої слова соромились іще...
55
ми з осінню зіграєм в дві руки...
56
я наречу тебе вихором здибленим полум’ям...
57
Як наливаються сонячні яблука в яблучний Спас...
58
Тим, хто розфарбовує світ...
59
я мовчатиму вкотре бо що іще можна сказати...
59
На павутинці до весни...
60
Музей забутої любові
61
Я шукала тебе по стежках...
62
замовляю тебе на віршах...
63
мила дівчинко кіски навсібіч...
64
лицарю...
65