Натхнення
Як порою стрепенеться дух,
знов сприйнявши животворне слово,
світ красою міниться навкруг,
барвами яскріє веселково
і всміхається, мов добрий друг.
І тоді – чи сонце, чи сльота –
у душі горить ясна лампада,
і надії кільчик пророста,
й над буттям буденщина не владна,
лиш зоріє суть його свята.
Коли дух дрімає без натхнення,
безпорадний, наче птах без крил,
він увесь – в полоні сьогодення,
і навколо все – мов сірий пил,
і немає свята без натхнення..
Та однак щаслива я, однак
свій стражденний шлях благословляю.
Світлотінь – людської долі знак,
віщий символ радості й відчаю.
А над ними – вічний Зодіак.
22/I-1992.