258 434
цілющої отої доброти
перетворити у натхнення тайну
і в майбуття достойно пронести!
XI-1993.
Друзям. 2. Тетяні Симиренко
Із далекої-далекої країни
завітали в скит мій роки молодечі,
і щось ніжне, наче пісня солов’їна,
зазвучало крізь минувшини хуртечі.
Щось яскраво, ніби сонце, засіяло
в юності рожевому тумані.
То озвалися незбутні ідеали,
і на мить воскресли мрії полум’яні.
О буття стихіє нездоланна!
Що не день, то серце бореться з тобою.
І розвіялася мрій фата-моргана,
і давно втомилось серце боротьбою.
Та життя трудна стежина в’ється далі,
а майбутність – в невідомості тумані.
Де ж вам край, і сподівання, і печалі?
О, того не відгадати нам зарані.
15/ІІ-1995.