259 434
Друзям. 3. Марії Балтарович
Життя невпинно плине-йде,
бо час летить, що аж гуде,
і кожен день – трудний. Дарма!
Оглянешся – і вже нема.
Минається усе підряд, –
і радість щастя, й біль утрат,
а ти долай уперто путь,
а ти, людино, мужня будь!
А мужність в чім? – спитаєш ти.
Упавши, встань і далі йди!
Йди чесно й гідно до кінця
з надією на Господа-Творця.
Ти на Землі тривкий залишиш слід,
якщо Господь благословить твій рід.
Благословенні мати та отець
у колі рідних відданих сердець!
Благословеннії вони в віках,
бо житимуть в нащадках, – їх серцях!
Благословенні тих дітей серця,
котрі шанують матір та вітця!
Нехай святиться кожна мить буття,
зігріта радісним любові почуттям!
***
Ми з тобою довгий шлях пройшли,
Ми усе зробили, що змогли,
В нас нема неправди за собою.
Знали ми, ми знали повсякчас: