265 434
Усе – спочатку
Не вдалась я геройської вдачі,
Не ставала з насиллям на прю.
Воно вбило мене, безборонну,
Та я знов себе, знову творю.
Колима вбила серце у цвіті,
Спопелила в нім віру й любов,
Та на схилі стражденного віку
Я їх нишком відроджую знов.
Я не знаю, чи квітка надії
Там зросте, де лиш попіл один.
Дай же сил мені, рідний народе,
З життєдайних твоїх глибин!
19/І-1990.