264 434
«Я була в далекій стороні…»
Я була в далекій стороні,
наяву, насправді, не у сні,
в тім краю, що зветься Колимою.
Що душа моя шукала там,
де природа віддана вітрам
та морозам грізною зимою?
О, не гостею я там була,
завела мене недоля зла,
мрійницю, що прагла ідеалу.
І душа моя завмерла там,
як билина, кинута вітрам
і морозам лютим на поталу.
З того часу ще десятки літ
той страшний колимський антисвіт
володів руїною – душею.
Господи, помилуй і прости!
Тільки ти їй допоміг спастись
силою та милістю Твоєю.
22/I-1992.