256 434
Щастя
До щастя прагнення людині не збороти,
та я його не звідала в житті.
А в чому щастя під кінець путі,
коли вже відступили всі марноти?
Його жадаю, – щиро признаюся.
Дивлюсь навколо – бачу щастя й біль.
Самій його вже ждати нізвідкіль, –
хіба що до чужого пригорнуся.
Та і для мене щастя бути мусить,
бо доброті Творця нема границь.
Тож до яких припасти ще криниць,
як віступили вже усі спокуси.
О, є і в мене ще для щастя змога,
і є для цього стільки ще джерел!
Нехай мій дух, як до небес орел,
підноситься до благодаті Бога!
Нехай душі моєї сила вечорова
відновлюється чудом день за днем,
горить незгасним пломінким вогнем
у величавім храмі Бога – Слова.
У храмі тім молитимуся щиро
за край свій, людство, просто за людей,
благатиму чуттів, а не ідей
і йтиму до людей з добром і миром.
Я щастя прагну в творчому горінні,
аби свій шлях пройшла я до кінця,
натхненно прославляючи Творця
в його величному й прекрасному Творінні.
14/XII-1993.