«Діла ні дні – ніщо не тішить
ум…»
Діла ні дні – ніщо не тішить ум,
коли в душі нема живого Слова,
і навіть дружня зустріч і розмова –
не лік на сум.
Без творчості – до самозабуття! –
немов у бурю блискавкою вбите,
кайданами кріпацькими сповите,
пройшло життя.
Та дух не вмер, хоча мільйони раз
в безмірних муках умирав щомиті.
Природо-Нене! Тайни твої – скриті
від вбогих нас.
Тож поверни частинку сил мені,
що витекли у болі та боріння.
Дай часу ще для творчого горіння
в самотині.
28/XI-1990.