291 434
Автобіографія. 2
Дві сімки поряд визначать на рік
мого буття складний, бентежний вік.
Чи збудуться і чи на рік, – не знати.
Бо все у майбутті залежить не від нас,
бо не підвладний нам Його Величність Час.
Нам відзначати лиш наспілі дати!
А кожна Дата – то Господній дар!
А попри всіх випробувань тягар
нам любі наші ювілейні віхи,
нам любі зваби всіх земних чудес,
і сяйво зір у глибині небес,
і духу й серця потаємні втіхи.
Так можна висловитись «взагалі».
А в мене в долі лиха немалі,
я прожила у дружбі із журбою.
Вона і сяйво зоряних небес,
і, навіть, зваби всіх земних чудес
закрила від очей моїх собою.
Безрадісно минав за роком рік,
я загубила їх мету і лік, –
було то миготіння сірих буднів:
не знало серце благодаті свят,
не відзначало урочистих дат,
між них – і власних ювілейних груднів.
Як пісня склалась, так її співай,
нічого в ній «пост фактум» не міняй!
Буття людини теж на пісню схоже!
Як будеш в ньому справдішнім творцем
і мужнім, мудрим, сміливим борцем,