288 434
«Я не читала Гегеля ні Ка-
нта…»
Я не читала Гегеля ні Канта,
Ні інших філософії світил.
Була в житті в нас інша домінанта
Та інша мірка для духовних крил.
Була у нас одна-єдина мірка, –
«Короткий курс» для серця та ума,
Одна – над всі світила – справжня зірка,
А інші – мов ковтнула хижа тьма.
Було, було жадання їх читати,
Був лютий голод пізнання-знання.
Та от – на Колиму прийшлось помандрувати,
Життя прожити вбого й навмання.
А вже тепер – і думати даремно.
Не причаститись вже вселюдських знань.
Я знаю геніїв ледь-ледь що поіменно, –
І то – одне з важких моїх страждань.
Не я одна таку зазнала долю.
Мільйони скривджених катами – звідусіль –
Кляли й клянуть насильство і неволю, –
І то – ще більший, ще гіркіший біль.
І знов питання, те ж, сакраментальне:
Коли настане благодатний час,
Щоб мислення вселюдське, всезагальне
Над догм убогість підняло знов нас?
1/VI-1990.