314 434
Змів-бо плутанину стилів та ідей.
Варіант найкращий – однозначний вимір.
Трафарет єдиний. На речі та людей.
Прославляють гідно “подвиг” планетарний,
Мимрять соромливо щось про помилки.
Винуваті, бачте, вождики бездарні, –
будь же вони прокляті людством на віки!
Так, були жорстокі нелюди-бандити,
завдали трудящим кривди та наруг…
Так, числа немає черепам пробитим
у траншеях, ямах, у багні яруг.
Так, була, на наше превелике горе,
маячна ідея в головах калік,
щоб в єдиній мові, наче ріки в морі,
сотня мов народних згинула навік.
Та було – минуло. Ні, ми не забудем!
Досвід нам відсотки вірні принесе.
Хай нові надії сповнять наші груди!
Вибір наш – незмінний! Він – понад усе!
Хто б нас і до чого в час хисткий не кликав,
ні, не розхитати зімкнутих когорт!
Тільки нездоланна гвардія велика
до свободи й щастя приведе народ!
Ми в сім’ї братерській – сила солідарна!
Всякий інший вибір – для Вкраїни смерть!
Інша суверенність – фікція примарна.
Геть сепаратистів! Екстремістів – геть!
4-8/XI-1990.