320 434
Сіль землі
1. «Стара я, люди добрі…»
2. Голодомор
3. Пам’ять
Сіль землі. 1
Стара я, люди добрі,
Уже недомагаю,
Вже за далекий обрій
Я думкою сягаю.
Готуюся до звіту
Перед судом всевишнім,
Та ніде правди діти, –
Люблю ще світ цей грішний.
За сонечко і зорі,
За тишу – й гомін грому,
За радість – і за горе,
І за щоденну втому.
Та найбільше люблю я
Оту святу землицю,
Що щедро нам дарує
І хлібець, і водицю.
Хай будуть навік-віки
Живі й благословенні
ЇЇ озера й ріки,
ЇЇ лани священні!