315 434
Історія
Трагічна доля нашого народу
на перехресті світових шляхів.
По ній топтались азіатські орди,
із півдня й півночі насильники-заброди
й шляхетська наволоч «братів»-ляхів.
Не спромоглись ми їх усіх спинити
і стати твердо на своїй межі.
Були ми сівачі, вони ж були бандити,
що прагнули лиш грабежами жити,
на блага посягаючи чужі.
Задивишся углиб буття народу,
на довгу ту і справді хресну путь…
Час надщербив його снагу і вроду,
упокорив натуру вільну й горду,
та добрі почуття у нім живуть.
Задивишся – і серце в грудях мліє,
бо стільки болю склалось за віки!
Він міг би затопити всю Росію,
промовити до серця навіть змію,
спалити Колиму, Норильськ і Соловки.
Одмучились, смертельно відстраждали
твої, наш краю, воїни й творці,
жар душ своїх нам всім заповідали,
аби ми справдили іх мрії-ідеали
на споконвічних землях праотців.
Нам заново буття своє вивчати,
очиститись од скверни кривд-наруг,
священні імена із забуття вертати,
своїх героїв з мертвих воскрешати,