384 434
Гості
Убогі-бідні люди ті зрадливі,
що хату кинули на прадідівській ниві
і в прагненні легкої благодаті
непрошені засіли в чужій хаті.
Шукали, де ситніше, де тепліше,
де влаштуватись можна позручніше, –
такі були їх мрії – ідеали,
а вищі сили ревно посприяли.
Десь хата-сирота розсипалась в руїну,
і ниву предківську пустир уже поглинув,
а ті, що кинули їх на розтління,
живуть неначе добре й без коріння.
Живуть без комплексів, упевнено і просто,
уже освоїли новий життєвий простір,
успішно змінюють його обличчя,
і вже дідизна їх даремно кличе.
Вони освоюють нові простори, –
колонізації негласнії опори.
О, чи навчаться гостеньки пихаті
поводитись, як гості, в чужій хаті?
3/I-1991.