6 / 150
5
п`ять-десять хвилин раніше і таким чином чи то трішки
обдурити себе самого, чи подарувати собі мірочку часу,
щоб, прокинувшись, поніжитися в ліжку, а не відразу
зіскакувати. Але сьогодні він не хотів затримувати маму,
тому піднявся миттєво.
– Та ні, ма, я не хворий. Просто всю ніч якісь жахіття
снилися. То я від когось утікав, то навпаки – когось
відчайдушно намагався наздогнати.
– Ростеш, – усміхнулася мама, – тому й гасаєш
ночами по ліжку. Ну, давай, вдягайся, вмивайся – і
виходимо. Поснідаємо десь у місті вже після ефіру.
2
– Чесно кажучи, я думав, що буде набагато цікавіше, –
поділився враженням Сергійко, коли вони з мамою по
завершенню зйомки зайшли до піцерії.
– А я не очікувала, що буде так непросто витримати
атаку телефонних дзвінків від знервованих мешканців, –
відповіла мама. – Мені здалося, що майже кожен з них
вважає мене винною в тому, що в їхніх будинках завелися
щури. Чомусь люди звикли перекладати на інших
відповідальність за будь-які неприємності. Може, якби вони
дотримувалися санітарних норм там, де живуть, не скидали
у підвали всякий непотріб, такого лиха й не сталося б.
Мама замовила улюблену Сергійкову піцу з салямі та
оливками.
– Ма, ти ж любиш з печерицями, чому собі не
візьмеш?
Та мама, схоже, думками була вже десь дуже далеко і
від цієї зали, і від Сергійка.
– О-тісатко! – раптом почулося з маминої сумки.
Від несподіванки мама, заглиблена у якісь тривожні
роздуми, аж підскочила.
– Мамо, ти чого? – засміявся Сергійко. – Це ж наш
подарунок, ти забула?