10 / 150
9
– Допустив він! От через таких, як ти, у нас по
телевізору правди й не почуєш! Кожен, хто дорвався до
ефіру, вважає себе зіркою, що має право лити бруд на
інших. А у мене…– дівчинка запнулася, і з її очей бризнули
сльози, – У мене тітка до лікарні потрапила. Учора пізно
увечері на неї напав пацюк величиною з порося. Ти хоч
розумієш, які жахіття відбуваються в твоєму місті? Це якась
аномалія, нашестя. А ти – «створили їм умови, кращі, ніж ті,
що були у них до цього», – Марися скривила гримасу,
цитуючи ранковий виступ Сергійка.
– Та може, це твоя матуся щось наплутала зі своїми
експериментами на крисах. От тепер містом і розгулюють
мутанти. А тітонька Ліда в лікарні ніяк не може прийти до
тями.
– Він що, покусав її? – у Сергійка від жаху
округлилися очі.
– Не дай, Боже! Цур тобі, пек тобі! – гнівно
викрикнула Марися. – Той гігантський пацюк мав людські
риси обличчя… чи то морди, я вже геть нічого не розумію.
Тітонька й досі заїкається. Вона мало не вмерла на місці з
переляку.
Сергійко хотів було висловити свою думку з приводу
надмірної чутливості Марисиної тітки. Мовляв, з переляку
чого тільки не привидиться. Однак, зважаючи на й без того
напружений тон в їхній розмові, вирішив не загострювати
ситуацію. Йому зовсім не хотілося посваритися з Марисею.
Та й поговорити з однокласницею хотілося про щось
приємніше. Однак дівчинка демонстративно розвернулася і
пішла геть, виплеснувши на Сергійка негативні емоції.
Прикро стало хлопчикові. Ну хіба він винен, що так
сталося? Запитати увечері маму? Вона точно знає: пацюки-
мутанти – реальність чи вигадка наляканих мешканців
міста? Але ж вона знову скаже, що їй ті пацюки та розмови
про них і на роботі за день надокучили.
В геть зіпсованому настрої Сергійко поплентався
додому. Він настільки занурився в невеселі роздуми, що,