8 / 150
7
– Звідки взялося це диво? – запитав оператор.
Ведуча тільки знизала здивовано плечима, мовляв,
звідки мені знати?
І от тепер, коли вони з мамою сиділи за столом і
чекали замовлену піцу, те інтерактивне створіння знову
нагадало про себе. Мама дістала іграшку з сумки і почала
уважно її роздивлятися.
– Дивна фантазія у когось, – нарешті промовила вона,
– не ведмедик, не їжачок, не котик. Хто ти, диво синьобоке?
– О-тісатко! – знову повторила іграшка своїм
кумедним таємничим голосочком.
На них почали озиратися з-за сусідніх столів.
– Ну то ми тебе так і зватимемо – Отісатко, – сказала
мама. Вона заховала іграшку в сумку і повернулася до
розмови з сином. – Зараз швиденько поснідаємо, я посаджу
тебе на таксі, а сама – в лабораторію. Там на мене чекають
дуже важливі експерименти. Здається, я на порозі
грандіозного відкриття. А ти не забудь забрати у мене своє
Отісатко.
3
Останній день літніх канікул… Ні з чим не зрівнянні
відчуття. Наче й сумно: іще одне літо минуло – безтурботна
пора, коли можна і поспати довше, і пошукати себе серед
цікавих книжкових героїв, і з друзями поспілкуватися, і з
мамою кудись з`їздити у відпустку. І радісно – ти став
старшим на один клас, вже не якась малеча, а поважний
шестикласник. А головне – завтра знову побачишся з
друзями, за якими так скучив за три місяці. Та навіть за
тими, кого, хоч і ворогами не назвеш, але друзями навряд чи
колись стануть.
– Ну що, Отісатко, не дуже нудьгуєш? – заговорив
Сергійко до подарованої іграшки, ніби до істоти, що може
зрозуміти і відповісти. Він все ще перебирав у пам`яті
пригоди сьогоднішнього ранку. Наче нічого такого