178 230
184
Стація 5. Допомога людини
По дорозі на Голгофу Ісус збирав докупи останні
сили, що ледве знаходилися в закривавленому
скаліченому тілі. Він був настільки знесиленим,
що кати і судді боялися, що сконає, не дійшовши
до розп’яття. А оскаженілий натовп прагнув
жорстокого видовища. Тому довелося шукати в
юрбі чи навколо того, хто би ненадовго
полегшив участь засудженого і поніс Його хрест
на собі. Так Ісус зустрічає на останньому шляху
помічника, який ненадовго полегшує муки, бере
на себе тягар хреста.
А чи знайдеться бодай одна людина у
трагічній долі приреченого маляти, яка спробує
допомогти, захистити, відвернути
найстрашніше???
Ісусе, Ти вже майже падав з ніг,
Не слухалося тіло, мов старече,
Та добрий киренеєць допоміг
І хрест узяв, щоб Ти розправив плечі.
А хто би міг мені допомогти -
Приреченому бідному маляті?
Самому ні хреста не донести,
Ні відчаю в душі не подолати.
Зі мною ні старі, ані малі –
Ніхто страшної ноші не розділить.
Безсилий, пригинаюсь до землі,
Як паросток, що в’яне, недозрілий.