91
Втеча у тишу...
РОЗДІЛ 3 .
* * *
у тім краю де райдуга барвиста
зливається з теплом усіх осонь
де так гірчить сльоза твоя пречиста
спинися помолися охолонь
струною болю переріж напругу
струною світла тонко забрини
прости печаль і ворогу і другу
заблудлого над прірвою спини
бо це життя напевно пошук смислів
до себе шлях від себе і туди
де кожен крок то як крилатий вислів
на колах незбагненної води…