Софія Малильо. Збірник віршів НАДІЯ (демо)

Тобі не дорікати?

У пам’яті й понині

Вмирають моя мати.

У пам’яті й понині

Напівмерці ходячі,

Їх очі безневинні,

Від мук страшних незрячі.

У пам’яті навіки

Ридатимуть безгласно

Ті діти – ніжні квіти,

Понищені дочасно.

Молімось, добрі люди,

За підло убієнних.

Хай душі їхні будуть

У вічності спасенні.

1-5/ІІ-1990.