338 434
Ювілей
Вони їдуть до Полтави,
Бо у них там – символ слави.
Знай, хохол, це назавжди!
І яке їм, справді, діло,
Що тобі там наболіло
Від наруги чи біди.
Більша сила меншу боре.
Твої втрати – твоє горе!
Знай сиди собі тихцем!
А вони на ювілеї
Кплять з покірності твоєї
З торжествуючим лицем.
Вони сміють, бо їм можна,
Бо за ними – рать вельможна,
Ти ж із рабства не вилазь!
Думаєш – перебудова?
Тож тримайся того слова,
А до діла тобі – зась!
16/ІІІ-1990.