341 434
Закон про мови
Не так давно в столицю
нашу славну…
Не раз – не два архонти за-
сідали…
Така велась дискусія без-
славна
Закон про мови. 1
Не так давно в столицю нашу славну
Верховний наш зібравсь ареопаг, –
Наш рідний, обраний у селах і містах, –
Щоб думу думати не будь-яку, – державну.
Про що ж була та дума доленосна,
Якої не вкладеш в полову слів?
Як бути з мовою тубільців тих, хохлів?
Яка в ній цінність? Справжня чи – відносна?
Ще донедавна все стояло ясно,
Проблеми наче й зовсім не було:
Ще покручем своїм балакає село,
А місто вже «зливається» негласно.
Дитсадівські зливають колективи,
І пісня в них, і казочка – не та, –
Не та, тубільча, немічно-проста,
В якої не було віками перспективи.