342 434
Припустим, учень – з Мурома чи Клина,
А чи з Орла: міграція ж у нас.
То що ж, – йому три мови вчити враз,
Щоб надірвала психіку дитина?
А там вже – позливались інститути
Та й інший всякий гідний шани вуз.
Вони ж готують кадри на Союз!
Та й мови тої майже і не чути.
Візьміть театр чи ту ж таки естраду.
Співати по-хохлацькому? Це ж сміх!
Як зазвучать Пуччіні, Вагнер, Гріг?
Чи нею заспіваєш серенаду?
А техніка? А світ природознавства?
Наук суспільствознавчих просто тьма?
Таж в мові тій і термінів нема.
Як не признати цього без лукавства?
23/III-1990.
Закон про мови. 2
Не раз – не два архонти засідали,
І деяких охоплював відчай.
Це ж як? Українізувати край,
Що довго так деукрайнізували?!
Так склалося. Тут корені глибокі,
Тож хай би залишалось, як було.
Чи ж тим хохлам яке хто коїть зло,
Щоб всій громаді колотити спокій?
Та й мови ж тої майже і не видно,