274 434
Туга
1. «О, не кидай мене в пустці…»
2. «Трудна поезія моя…»
Туга. 1
О, не кидай мене в пустці
Сиротою!
Я зжилася, подружила
Із тобою.
Ти вгніздилась в моїх грудях,
В моїх ранах,
Невідступна, невимовна,
Невблаганна.
Безупину, нерозлучно
Ти зі мною,
І нема мені пощади
Ні спокою.
Безупину, в день яскравий,
В пітьмі ночі,
То ласкаво, наче мати,
Ти шепочеш,
Маниш, вабиш невідпорно
У простори,
Ген туди, де рідне небо,
Рідні гори,
То голосиш, наче чайка,
На могилі,