275 434
Де я з болем поховала
Трупи милі:
Творчі мрії, світлі думи,
Совість чесну…
О, невже вони ніколи
Не воскреснуть?
І невже в оцій безодні,
В пеклі болю,
Тільки сном–обманом буде
Віра в волю?
Ти голосиш, ти ридаєш
В моїх грудях,
І нема мені спокою,
І не буде!
Та не кинь, не кинь мене ти
Сиротою!
Я здружилася, зріднилась
Із тобою.
Навкруг мене – край чужинний,
Голі скелі…
О, не дай мені заснути
В цій пустелі!
1951 рік, Колима