73 / 150
72
але думаю, ті, хто працював над темою паралельних світів
всерйоз, знає відповіді на ці питання.
Однак зараз не про те. Якось у своїй колонії я
випадково став свідком розмови двох дорослих. Один
пропонував іншому долучитися до кола однодумців, що
мають перешкодити цілковитому перетворенню Отісу на
світ маріонеток.
– У нашому світі в колоніях перебувають тільки
малолітні злочинці, – зауважив Сергійко.
– Я ж вже неодноразово вказував, – підкреслив Клай,
– що в Отісі все зовсім інакше. Колонії, спільноти, общини
– то невеличкі містечка в моєму світі, де живуть і працюють
дорослі або ж виховуються та навчаються діти. При
переході з молодшої колонії до старшої кожна дитина
отримує свого Отісатко. Це означає, що ти вже є
відповідальним повноцінним членом суспільства. В цей час
дітей починають навчати професіям, до яких вони мають
хист. От я, наприклад, маю здібності до хімії, і тому
останнім часом працював над створенням речовини, що
безслідно знищує утилізовані відходи будь-якого
походження. Якщо нам з вами вдасться потрапити до
великого світу, ви будете здивовані тією ідеальною
чистотою, яка панує повсюди. Я ж маю, з чим порівнювати
– ваш світ занадто брудний.
Купол загрозливо почервонів, змусивши дітей вкотре
напружитися в очікуванні зміни його розмірів, однак його
зводи залишилися на місці.
– Та я ж правду кажу, – виправдався Клай.
– На жаль, ти маєш рацію, – сумно констатував
Сергійко, – хоча я іще й не бачив великого Отісу, та тут і
без порівняння зрозуміло, наскільки у нас все запущено в
плані збереження довкілля, дотримання чистоти на вулицях.
Я вже мовчу про шкарпетки, які часом забуваю прибрати на
місце у власній кімнаті.
23