68 / 150
67
– Напилком, може, й не дістанеш, а от зубами пацюка-
мутанта, який прагне повернутися до рідного світу вслід за
своїм Отісатко – дивом вдалося якраз вчасно. Бо по сходах
підіймалися з галасом люди, а всередині квартири ви вже
здійснювали перехід до Отісу.
Клай укотре перевів подих.
– Так що вибачай, друже. І не дуже сердься на мене,
коли, повернувшись додому, застанеш там зламані двері.
22
За той короткий час, доки вони були знайомі,
Сергійко зі Сніжаною звикли вже нічому не дивуватися.
Тому, почувши розповідь Клая, приготувалися до нових
відкриттів, аби вже утрьох, не рахуючи Отісатко, визначити
план своїх подальших дій.
– Як добре, що ти впав нам на голову, – пожартував
Сергійко. – Без тебе нам навряд чи вдалось би розібратися в
тому, що тут коїться і чим би ми могли допомогти Отісу та
нашим батькам. То що ж нам тепер робити, щоб вибратися з
цього замкненого простору і продовжити рухатись у
потрібному напрямку?
Клай замислився.
– Гадаю, вам варто ще дещо дізнатися про Отіс. Хоча
колись наш вимір мало чим відрізнявся від вашого, та
згодом почали впроваджуватися стрімкі зміни в суспільстві.
Тепер я розумію, що саме вони й були початком
неприємностей, що сталися з Отісом і які зараз тримають
його на волоску над прірвою знищення.
Ви запитували мене про батьків. Якби я не побував у
вашому світі, то тепер мав би запитати: а що то таке –
батьки? Однак того короткого часу, що я провів у вашому
вимірі, вистачило, щоб моя генетична пам'ять відновила
картинки минулого Отісу. Ми ж теж колись жили
родинами, мама і тато піклувалися про своїх дітей, любили
їх. Але стрімкий розвиток цивілізації – а він значно