101 / 150
100
Замість стелі залу увінчувало прозоре вікно в небо, від
якого всередині було так само світло, як і надворі.
Підійшовши до одного зі стелажів, Кучіфу
доторкнулася до нього тричі, і зверху беззвучно опустилася
полиця, щільно заставлена книгами в яскравих палітурках.
Жінка дістала декілька і протягнула дітям.
– «Одкровення Дідуха Варолота», – прочитав уголос
назву Сергійко. – За інших обставин я би залюбки прочитав
таку книгу.
– Але ж не книги читати ми прийшли сюди, –
зауважив Клай.
Кучіфу посміхнулася:
– Та ні, на жаль, зараз нам не до цього. Я тільки хотіла
показати вам іще одне місце, з якого почався духовний
занепад Отісу.
Це вже було занадто. То Отісатко, то їжа, то книги.
Що іще було причиною тієї кризи, яка спотворила світ і
поставила його на край прірви?
Помітивши обурення гостей Отісу, Кучіфу поспішила
пояснити:
– Мабуть, ви не зовсім правильно мене зрозуміли. Не
книги винні, а те, що таку багату бібліотеку – а тут іще вісім
таких самих за вмістом читацьких зал – раптово перестали
відвідувати і діти, і дорослі отісати. Спочатку вони втішали
себе тим, що будь-яке видання можна прочитати вдома,
замовивши його собі через Отісатка на електронну стіну.
Так, це було зручно – не виходячи з дому, читати будь-яку
книгу, яка є в книгозбірні, і навіть ту, якої тут іще нема. Та
потім і від читання вдома мешканці Отісу перекинулися на
перегляд відео версій того чи іншого твору. Далі – ще гірше,
всі настільки захопилися ігровим відео, сурогатним
спілкуванням, що ні на читання бодай на електронній стіні,
ні на відвідування театрів, концертних зал, ні на живе
спілкування з друзями не залишилося часу. Усе дозвілля
отісатів заполонили примітивні забавки, які одну за іншою
винаходили на замовлення Груміядза його вчені. Володар