103 / 150
102
«І все ж – дурень цей Груміядз, – подумав Сергійко. –
Жага до безмежної влади настільки засліпила його, що він
втратив здоровий глузд.»
Тим часом пацюки, що вовтузилися в закутку,
почувши голос Кучіфу, вибігли зі свого сховку і впали
друзям до ніг. Один з них лащився до тітоньки Клая,
віддано заглядаючи їй у вічі.
Сніжана дістала пляшечку з кишеньки-кенгуру і
мовчки обережно відкоркувала її. Сергійко з Клаєм
поспішили їй на допомогу. Оскільки щурів було троє, не
змовляючись, діти вирішили взяти по одному підопічному,
щоб повернути його до природного вигляду.
– Оцього залиште мені, – підморгнула Кучіфу.
Сніжана протягнула їй пляшечку, не відпускаючи її з рук.
Щойно кожна з покараних істот отримала свій
чудодійний дотик, як Клай тривожно вигукнув:
– Отісатко повідомляє, що нас знайшли. Тримаймося,
друзі – попереду найскладніше!
31
Часу на те, щоб чекати дивовижного перетворення іще
трьох пацюків, не було. Забувши про них, четвірка друзів
вибігла з книгозбірні.
– Гайда за мною, – прискорюючи крок і переходячи на
біг, покликала Кучіфу. – Тут пару кроків до Арени Дідухів.
– А як же переміщення силою думки? – не відставав
від старшої подруги Сергійко.
– При таких маленьких відстанях ліпше не
викаблучуватися, легше так – ногами, – почулося у
відповідь.
Всі четверо чули якийсь неголосний, але
наполегливий тупіт позаду. Наважившись оглянутися,
Сергійко побачив трьох дорослих чоловіків, що наздоганяли
їх. Ким вони були – тими пацюками, яких діти встигли