29 / 150
28
до кабінету зайшов іще один співробітник відділку, вона
подала йому папку з паперами:
– Оформляй хлопчика і обох – до інтернату…
Чоловік вийшов, залишивши дітей в кабінеті.
– Сніжана вже в курсі, а для тебе, Кривохатько,
поясню, – сказала тітонька. – Оскільки ти – неповнолітня
дитина, ми не маємо права залишати тебе напризволяще. Я
щиро співчуваю тобі. Сподіваюся, що твоя мама жива і
невдовзі обов’язково повернеться додому. Якщо цього не
станеться впродовж трьох днів, наші співробітники почнуть
розшук. З метою твоєї безпеки і виключно в твоїх інтересах
нам доведеться направити тебе до найближчого інтернату.
Дуже сподіваюся, що тимчасово.
11
– О, Сніжинка собі жениха знайшла!
Інспектор поліції підвів дітлахів до чергової
виховательки, передав їй папери, про щось перемовився і
пішов геть. Вихованці інтернату – діти молодшого та
середнього шкільного віку – вишикувалися в їдальні на
перекличку перед вечерею, коли туди завели Сніжану та
Сергія. Дітям було нудно в очікуванні виховательки, тому
новоприбулих вони зустріли жвавим гамором.
– О, новенький! Нехай він і чергує.
– Сніжка, цього разу тебе впіймали швидше, ніж
минулого. Втрачаєш кваліфікацію.
Сергійко з-під лоба роздивлявся мешканців школи-
інтернату. В око відразу кинулося те, що вони відрізняються
від його однокласників, товаришів не тільки простеньким
одягом. Хлопчикові здалося, що це не школярі, а такі собі
стійкі олов’яні солдатики, здатні захистити себе. «Непросто
буде прижитися серед таких, – майнуло в голові. –
Сподіваюся, приживатися не доведеться».
– Новенький чергувати не буде! – перекрикуючи
стрій, повідомила Орися Павлівна. Вона вже встигла